Інформація щодо діяльності

Функціонал Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики soc.gov.ua розширився — на ньому з’явився сервіс, що дозволяє подавати заяву про потребу в засобах реабілітації, а також додалися нові способи авторизації в особистому кабінеті.

Відтепер подати онлайн-заяву на отримання соціальних послуг стало ще простіше — авторизуватися на Соціальному порталі Мінсоцполітики можна за допомогою BankID або Дія.Підпис. Раніше це було доступно лише за допомогою КЕП. У такій заяві можна вказувати одразу декілька соціальних послуг, яких потребує людина. До цього часу можливість була також недоступною на порталі.

Останнє оновлення передбачає і доопрацьований функціонал припинення надання соціальних послуг. Так, в особистому кабінеті можна буде ознайомитися із повідомленням про таке рішення та підтвердити його отримання.

Крім того, нова функція на порталі передбачає можливість подавати онлайн-заяву про забезпечення допоміжним засобом реабілітації (ДЗР). Зараз сервісом можуть скористатися люди, які пройдуть оцінювання повсякденного функціонування експертними командами, з 1 січня 2025 року. Докладніше про це можна прочитати за посиланням .

Здається, відповідь очевидна: годувати, виховувати, дбати. Але чи справді лише в цьому їхня роль?

Чому навіть дорослі люди, які вже давно живуть самостійно, іноді відчувають потребу у схваленні батьків? Чому дитина, навіть якщо її карають, все одно шукає підтримки у мами чи тата?

Роль батьків набагато глибша, ніж просто забезпечення потреб. Вони дають базове відчуття безпеки, яке формує нашу впевненість у собі та у світі. Вони – перше дзеркало, у якому ми бачимо себе. Саме їхні слова й реакції стають основою нашого внутрішнього голосу.

А що відбувається, коли цього немає? Коли дитина росте без підтримки, без тепла, без відчуття, що її люблять? Вона може навчитися жити й адаптуватися, але всередині залишиться порожнеча, яку важко заповнити.

Тому батьківство – це не лише про їжу та одяг. Це про той невидимий фундамент, який тримає нашу психіку все життя.

1. Основні завдання батьків

Батьківство потребує любові, терпіння і сил. Але навіть найтурботливіші батьки можуть поставати перед труднощами: стрес, відчуття самотності, складнощі у вихованні, війна. Саме тому підтримка батьків є невіддільною частиною турботи про дітей.

Дієві інструменти такої підтримки передбачає схвалена Урядом Стратегія забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні.

Коли батьки отримують необхідну підтримку, родини стають більш стійкими, а діти зростають у безпеці та гармонії.

 «Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом із представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», – наголошує перша леді України Олена Зеленська.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» 

Нормативно-правові акти

Указ Президента України “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні”  https://www.president.gov.ua/documents/5332020-35809 

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1324-18#Text 

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text 

Розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження складу міжвідомчої робочої групи з питань розроблення проекту Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні» https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-skladu-mizhvido-a134r 

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009—2015 роки «Безбар’єрна Україна» https://www.kmu.gov.ua/npas/232167617 

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-2020-%D0%BF#Text  

Довідник безбар’єрності

“Довідник безбар’єрності” – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Він створений за ініціативою першої леді України Олени Зеленської   у співпраці з ГО «Безбар’єрність»  , іншими громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

Структура Довідника включає в себе чотири розділи: “Складові безбар’єрності”, “Правила мови”, “Словник” та “Безбар’єрний календар”.

Розділ “Складові безбар’єрності” простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.

У розділі “Правила мови” наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови – мови, у якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини. 

У розділі “Словник” зібрані поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так. 

Розділ “Безбар’єрний календар” розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.

Детальна інформація за посиланням: https://bf.in.ua/ .

Освітній серіал “Безбар’єрна грамотність”

В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг із боку держави та бізнесу тощо.

Новий курс на Дія.Цифрова освіта ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 21 грудня 2021 року Міністерство цифрової трансформації презентувало новий освітній курс «Безбар’єрна грамотність».

Про що курс?

• що таке безбар’єрність
• що саме спричиняє бар’єри
• кого стосується безбар’єрність
• чому варто уникати стереотипів та упереджень
• чи готові українці долати бар’єри
• чому ми як суспільство потребуємо безбар’єрності
• чому безбар’єрність — це спільна справа

Безоплатно подивитися курс можна на порталі Дія.Цифрова освіта за посиланням – https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy .

Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської в партнерстві з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, ГО «Безбар’єрність», представниками громадянського суспільства та експертами за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Інформація про  виконання плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

(затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 372-р»)

щодо виконання пункту 35.3  

(розроблення та оприлюднення змін до законодавства за результатами аналізу законодавства в частині, що стосується дотримання гарантій доступного інформування та оповіщення громадян з інтелектуальними порушеннями, зокрема осіб з інвалідністю)

Лист Мінсоцполітики щодо аналізу законодавства в частині, що стосується дотримання гарантій доступного інформування та оповіщення громадян з інтелектуальними порушеннями, зокрема осіб з інвалідністю

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ  до проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України в частині дотримання гарантій та обов’язкового застосування органами виконавчої влади формату легкого читання та простої мови для інформування та оповіщення громадян з інтелектуальними порушеннями, зокрема осіб з інвалідністю”

щодо виконання пункту 36.2

(розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо доступності публічних послуг з урахуванням потреб маломобільних груп населення, включаючи осіб з різним рівнем комунікаційних можливостей (відповідно до сфери надання таких послуг))

Наказ Мінсоцполітики від 16 березня 2024 року № 99 “Про деякі питання доступності публічних послуг у сфері соціального захисту населення” 

Міжнародний досвід забезпечення безбар’єрності для осіб обмеженнями функціонування 

Вивчення міжнародного досвіду сприяння отримання фахової освіти і працевлаштування осіб з інвалідністю та представників громадськості з відповідним досвідом у соціальну сферу (підготовлено Міністерством освіти і науки України) .

Патронат — це комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного/-ої вихователя/-ки. Він встановлюється на період, доки дитина, її батьки подолають складні життєві обставини та/або буде ухвалено рішення щодо подальшої долі дитини (усиновлення, влаштування в прийомну сімʼю чи велику прийомну сімʼю (дитячий будинок сімейного типу — ДБСТ), під опіку тощо).

Мета — захист прав дитини, її реінтеграція в біологічну родину або ж надання їй відповідного статусу, який дозволить ухвалювати подальші рішення про виховання дитини в сім’ї або в умовах, максимально наближених до сімейних.

Патронат — це можливість для дітей, біологічні родини яких опинились у складних життєвих обставинах, не потрапити в інституційні заклади (притулки, центри соціально-психологічної реабілітації, будинки дитини, дитячі будинки, інтернати).

Згода батьків на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя

Щоб влаштувати дитину в сім’ю патронатного вихователя, її батькам або одному з них необхідно подати заяву/звернення до ССД, в якій треба зазначити складні життєві обставини, що підтверджують необхідність такого влаштування. Заява повинна бути від:

     У ході  проведеної роботи було відвідано 8 сімей, що опинились у складних життєвих обставинах, сім’ї опікуна (піклувальника), та в яких проживає 33 дитини віком від 1 до 15 років. За результатами обстежень складено відповідні акти.

Батькам, опікунам (піклувальникам) було надано рекомендації щодо підвищення рівня виховного потенціалу  та формування навичок усвідомленого батьківства, підтримання належних умов проживання. Фахівцями проведено цикл бесід щодо організації змістовного дозвілля, забезпечення  їх належного харчування та дотримання санітарно – гігієнічних умов проживання.

Коли ми стаємо батьками? В дитинстві ми мріємо створити свою сім’ю, уявляємо якою вона буде, в думках народжуємо і виховуємо дітей, граємось в «доньки-матері». Все своє життя ми несемо спогад про те, як нас виховували батьки, і прагнення бути схожими на позитивний приклад батьківської поведінки або не повторювати помилок, що їх робили батьки.

Батьками ми стаємо поступово, починаючи з дитинства вбираючи в себе образи поведінки матері та батька, бабусь та дідусів, братів та сестер. Все своє життя ми навчаємось бути батьками. Батьки навчаються і розвиваються разом із дітьми, отримуючи нові знання, набувають якостей та навичок, необхідних для виховання та розвитку дитини.

Відповідальне батьківство – що це?

Важливою проблемою сьогодення є формування відповідального ставлення до батьківства, від рівня і якості якого залежить здатність молоді повною мірою виконувати батьківські обов’язки, сприяти здоровому розвитку дитини в сім’ї, розвивати власну батьківську компетентність.