Новини

В Україні вперше проходитиме Національний тиждень безбар’єрності, мета якого — сприяти формуванню культури безбар’єрності в суспільстві через підвищення обізнаності, мотивацію до змін і популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх соціальних груп.

Протягом тижня говоритимемо про те, як створювати події та простори, у яких кожен почувається включеним і почутим. Обговорюватимемо доступ до послуг, рівні можливості, мову поваги й приклади рішень, які вже працюють.

На вас чекає багато різноманітних заходів та подій:

14 травня заступник начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віктор Градівський та представники структурних підрозділів ОВА взяли участь в онлайн-нараді щодо підготовки та проведення Національного тижня безбар’єрності.

Захід відбувся під головуванням радниці — уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної, яка наголосила на важливості формування інклюзивності у всіх сферах соціуму та залучення максимально широкого кола громадян до впровадження безбар’єрних рішень у повсякденне життя. За її словами, безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність, а насамперед про зміну суспільного підходу: повагу до гідності кожної людини й визнання різноманіття потреб.

Війна – це нелюдське випробування, що ламає звичний світ і ставить на межу фізичних та емоційних сил. У вирі бойових дій, постійної напруги та небезпеки, кожен військовий стикається з потужним стресом. Важливо пам’ятати: відчувати страх, тривогу, роздратування чи втому – це нормальна реакція на ненормальні обставини. Головне – не залишатися наодинці зі своїми переживаннями, а навчитися домовлятися із собою, щоб зберегти внутрішню стійкість та боєздатність.

1. Назви свої емоції: Перший крок до порозуміння з собою – це усвідомлення того, що саме ти відчуваєш. Не ховай емоції глибоко всередині, адже невисловлені переживання накопичуються і можуть призвести до серйозних наслідків. Спробуй назвати свої почуття: “Я зараз злий”, “Мені страшно”, “Я відчуваю втому”. Це допоможе тобі краще зрозуміти свій стан і почати з ним працювати.

Зворушлива історія єднання поколінь розгорнулася на Житомирщині. Прапор України, який був підписаний юними учасниками фінальних змагань у рамках ініційованого Президентом України проєкту “Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги”, нарешті дістався своїх героїчних адресатів – бійців Батальйону розвідки Десантно-штурмових військ, які мужньо боронять нашу країну на передовій.

Нагадаємо, що під час яскравих та емоційних фінальних ігор “Пліч-о-пліч”, в яких взяли участь школярі з усієї Житомирської області, діти мали особливу місію – залишити свої щирі побажання на державному прапорі. Ці дитячі послання, сповнені віри в перемогу та вдячності захисникам, мали стати символом підтримки юного покоління для тих, хто щодня ризикує своїм життям заради миру в Україні.

У межах всеукраїнської програми «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською, триває місяць ментального здоров’я. Його мета — сформувати культуру піклування про внутрішній стан, дати практичні поради та інструменти, які допоможуть підтримувати себе та близьких у непрості часи.

На сайті програми ви знайдете корисні матеріали, вправи, рекомендації фахівців і приклади, як щодня дбати про свій психічний добробут. Запитуйте себе та рідних: «Ти як?» (https://howareu.com/) — і знаходьте відповіді разом.

«Залиш ці гроші для себе» – всеукраїнська кампанія, яку 1 травня 2025 року спільно запустили Міністерство розвитку громад та територій України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України та Данське енергетичне агентство. Головна ідея кампанії: енергоефективність – не складна дороговартісна «розкіш», а доступні вигідні рішення, які дозволяють заощаджувати гроші та підвищувати якість життя.

Мета ініціативи – продемонструвати реальні приклади та переваги розумного енергоспоживання. Від очевидних дій, які можна зробити прямо зараз без зайвих зусиль, до «просунутих» програм, що реалізуються за державної підтримки.

Нещодавні дослідження показали, що 72% українців намагаються впроваджувати принципи енергозбереження у щоденному житті.

Водночас, 58% респондентів відзначили брак доступної інформації про енергоефективні заходи та приклади їх впровадження.