20 серпня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про захист
конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (реєстр. № 8371) (далі
‒ Закон). «ЗА» у другому читанні проголосувало 265 народних обранців.
Зважаючи на те, що Російська православна церква є ідеологічним
продовженням режиму держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів і
злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації, її діяльність
на території України забороняється.
Примітно, що у своїй Резолюції 2540 (2024) ПАРЄ оперативно засудила
діяльність РПЦ, а Парламент Естонії визнав її терористичною.
Відповідно до Закону, релігійні організації, пов’язані з Російською
православною церквою (РПЦ), повинні вийти з її складу. Для цього їм надаються
широкі можливості в рамках чітко прописаної процедури. Державна служба України з
етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) забезпечує дослідження, яке встановлює
наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до
складу РПЦ. У разі, якщо факт такого входження встановлено, ДЕСС скеровує до цієї
релігійної організації припис. Наприклад, представники релігійної організації входять
до керівних органів РПЦ – її Синоду, Архієрейського Собору, Синодальних комісій,
Міжсоборної присутності. У такому випадку, припис міститиме вимогу вийти зі складу
цих органів і надати відповідні докази. Від так, положення Закону про недопущення
діяльності релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, до цієї релігійної організації не
застосовуватиметься.
Релігієзнавча експертиза, здійснення якої на початку 2023 року забезпечила
ДЕСС, встановила, що УПЦ є частиною РПЦ. Чи означає це, що заборона діяльності
РПЦ означає автоматичну заборону діяльності УПЦ?
Ні, не означає. У Законі чітко визначено, що в Україні заборонена діяльність
РПЦ як іноземної релігійної організації, чий центр знаходиться в країні-агресора та яка
зареєстрована відповідно до законодавства тієї країни. До релігійних організацій,
афілійованих з РПЦ, застосовуватиметься вищеописана процедура. Тобто, після
отримання припису, вони повинні будуть вийти зі складу РПЦ.
У разі якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, ДЕСС отримає
право звернутися до суду. І суд – і тільки суд, як це має бути в демократичному
суспільстві, вирішуватиме питання про припинення цієї релігійної організації.
Деякі коментатори наполягають на тому, що Закон означає фактичну заборону
УПЦ, тому що ця Церква не зможе виконати щонайменше одну його вимогу. Зокрема
Закон визначає, що ознакою афіліації релігійної організації з РПЦ є згадка в статуті
РПЦ про входження УПЦ до її складу. Положення статуту РПЦ знаходиться поза
сферою контролю УПЦ, як наголошують такі коментатори, а Московський Патріархат
навряд чи погодиться на те, щоби виключити згадку про УПЦ зі своїх статутних
документів.
Однак, такі коментарі виходять з неуважного прочитання Закону. У ньому чітко
встановлено, що відповідне положення не застосовується у разі, якщо особи, які
входять до керівних органів РПЦ, публічно заявляють про свій вихід з її керівних
органів і розривають зв’язок з цією Церквою.
1 червня 2023 року, відповідаючи на запит ієрархів УПЦ щодо заходів, які
можна вжити, щоб їх не вважали частиною РПЦ, ДЕСС у своєму листі серед іншого
вказала таке:
(більше…)