КУ “Центр надання соціальних послуг” Харитонівської сільської ради

 Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень зокрема за ознаками статі. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

8 травня 2019 року Кабінетом Міністрів України схвалено Указ Президента України «Про День батька», відповідно до якого у третю неділю червня кожного року святкуватиметься День батька.                                         

День батька встановлено з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей.   Гендерна рівність передбачає рівні права для жінок і чоловіків, а також їх однакову значущість, можливості, обов’язки та участь у всіх сферах суспільного й приватного життя. Так само вона означає рівний доступ жінок і чоловіків до ресурсів та їх розподілу між ними.

У новій стратегії також розглядають наслідки, пов’язані з рівністю між жінками та чоловіками в питаннях гідності, а також у правах у суспільному, приватному та сімейному житті. Варто зважати на соціальну значущість відпустки матері та батька у зв’язку із доглядом за дитиною та значення обох батьків у вихованні дітей, а також на роль піклувальників про дорослих підопічних, аби гарантувати, що права жінок і чоловіків поважають цілковито та однаковою мірою. Належить адвокатувати рівний розподіл неоплачуваних домашніх обов’язків і обов’язків щодо догляду, щоб розвінчати гендерні стереотипи, гарантувати баланс між робочим і сімейним життям жінок та чоловіків, а також наблизитися до реальної гендерної рівності.

Саме усвідомлення превалювання однієї статі над іншою – плід звичаєвого та менталітетного сприйняття, пов’язаного з відповідним вихованням та нормативним регулюванням питання у тій чи іншій державі. За загальним правилом, гендерна нерівність найчастіше виявляється в наступних галузях суспільного життя:

– нерівність в трудових правовідносинах, зокрема, в галузі оплати праці, прийому на роботу та кар’єрному зростанні;

– нерівність в галузі освіти.

Гендерна рівність є одним із ключових принципів, закріплених у Конституції України.

Основою гендерної рівності, в межах вітчизняного законодавства, вважається стаття 24 Конституції України, якою гарантовано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Однак заборона можливості будь-яких привілеїв тут розглядається не лиш за ознаками статі, але й раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, а також майнового стану, місця проживання за мовними чи іншими ознаками. Також передбачається рівність прав обох статей, шляхом забезпечення:

 Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень зокрема за ознаками статі. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання праці жінок на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється.