Author: admin

На цьому сьогодні, 17 січня, наголосила перша заступниця голови Житомирської ОДА Наталія Остапченко під час щотижневого онлайн-брифінгу щодо епідемічної ситуації в області та вакцинації від COVID-19.

Також вона повідомила, що протягом минулої доби в області виявили 252 інфіковані та 1 людина померла від ускладнень, викликаних коронавірусом. Усього за період пандемії встановлено 3284 летальні випадки від COVID-19.

«Загалом у стаціонарах сьогодні лікуються 368 хворих на коронавірус. Кисневу підтримку отримують 225 людей. Під апаратами ШВЛ – 21 хворий», – розповіла Наталія Остапченко.

Перша заступниця голови Житомирської ОДА зауважила, що пацієнти, які пройшли повний курс вакцинації, у рази менше госпіталізуються до стаціонару, у десятки разів менш тяжко хворіють та вмирають. Можливі поствакцинальні реакції: підвищення температури тіла, ломота, але вони швидко  проходять і не йде у жодне порівняння з тими ускладненнями, які може спричинити COVID-19.

«Бустерне щеплення допоможе поновити захист від коронавірусу, особливо актуальна ця процедура для літніх людей та людей із супутніми захворюваннями. Саме тому закликаю усіх не зволікати з отриманням як і базового курсу вакцинації, так і «бустеру», адже на сьогодні це єдина можливість вберегтись від небезпечних наслідків коронавірусної хвороби», – наголосила Наталія Остапченко.

https://www.facebook.com/watch/?v=3093084217636152

Відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017–2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017–2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Разом з тим повідомляємо, що нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів України 12 січня.

Як зазначив Денис Шмигаль, у 2022 році Уряд має амбітні цілі у сфері розвитку інфраструктури в межах програми Президента «Велике будівництво».

«Цьогоріч передбачається будівництво та ремонт не менше 5 тис. км доріг та запуск проєктів державно-приватного партнерства в дорожній сфері. Для їх збереження плануємо збільшити на автошляхах кількість WIM-систем (зважування-в-русі). Продовжимо також реалізацію ініціатив для покращення залізничного сполучення та інфраструктури. Зокрема, плануємо відремонтувати більше 600 км колій та електрифікувати нові ділянки, оновити рухомий склад “Укрзалізниці”», – відзначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, цього року Уряд також дасть старт програмі «Велика термомодернізація». За його словами, очікується реалізація щонайменше 500 енергоефективних проєктів коштом Фонду енергоефективності. А також у сумі з бюджетними коштами та кредитними коштами планується здійснити термомодернізацію 5 тисяч будинків.

«Розвиток транспортних стратегічних хабів – невід’ємний елемент для розвитку держави та економічної спроможності регіонів. Це і проєкти щодо розвитку прикордонної інфраструктури, це і будівництво аеропортів. Цього року готуємося до старту проєктів з будівництва двох аеропортів на Сході України», – зазначив очільник Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, цього року також передбачається створення Фонду внутрішніх водних шляхів, кошти якого підуть на модернізацію річкової інфраструктури. Крім того, Міністерство інфраструктури спільно з Міністерством економіки мають запустити програму відродження суднобудування.

Денис Шмигаль додав, що не менш очікуваним у 2022 році також є реалізація проєкту «Велика реставрація», а також продовження програми Президента «Зелена країна».

З 06 січня 2022 року в Україні розпочалося введення бустерної дози вакцини від коронавірусу для усіх охочих дорослих віком від 18 років, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися раніше. Відповідний наказ підписав Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Станом на 14 січня в Житомирській області бустерну дозу вакцини проти COVID-19 отримали 879 жителів, з яких:

вакциною COMIRNATY – 762, у тому числі 170 – за минулу добу 13 січня;

вакциною MODERNA – 117, у тому числі 10 – за минулу добу 13 січня.

МОЗ рекомендує вводити бустерну дозу від 6 до 9 місяців із дати другого щеплення від COVID-19.

Для бустерної дози перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам, тобто Moderna або Comirnaty від Pfizer.

За відсутності мРНК-вакцин бустер можна зробити іншою вакциною згідно з дозволеними в Україні схемами, зокрема:

якщо перші дві дози Moderna або Pfizer, то бустер – Moderna або Pfizer;

якщо перші дві дози AstraZeneca (Covishield, SKBio), то бустер – Moderna або Pfizer;

якщо перші дві дози CoronaVac, то бустер – Pfizer;

якщо перші дві дози за змішаною схемою, тоді бустер – Moderna або Pfizer.

Як повідомляє МОЗ України, після введення бустерної дози можна буде отримати новий ковід-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати третього щеплення.

Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу буде чинним сертифікат про попередню повну вакцинацію.

Нагадаємо, що станом на 14 січня в Житомирській області проти COVID-19 щеплено 878 673 особи.

Довідково. Різниця між додатковою та бустерною дозою:

додаткова доза вводиться людям, у яких міг не виробитися достатній рівень імунітету через важкі захворювання, такі як, наприклад, рак крові, через ВІЛ-інфекцію, пережиту трансплантацію органів, хімієтерапію, лікування великими дозами гормональних препаратів. Додаткову дозу вводять через 1-3 місяці після останнього щеплення тою ж самою вакциною, якою робили попередню вакцинацію. Дія сертифікату не подовжується;

бустерна доза вводиться для того, щоб посилити захист через поступове зниження ефективності вакцини. Бустер – мРНК-вакцини – потрібно вводити через 6-9 місяців після вакцинації. Сертифікат про вакцинацію буде продовжено.

З 06 січня 2022 року в Україні розпочалося введення бустерної дози вакцини від коронавірусу для усіх охочих дорослих віком від 18 років, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися раніше. Відповідний наказ підписав Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Станом на 14 січня в Житомирській області бустерну дозу вакцини проти COVID-19 отримали 879 жителів, з яких:

вакциною COMIRNATY – 762, у тому числі 170 – за минулу добу 13 січня;

вакциною MODERNA – 117, у тому числі 10 – за минулу добу 13 січня.

МОЗ рекомендує вводити бустерну дозу від 6 до 9 місяців із дати другого щеплення від COVID-19.

Для бустерної дози перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам, тобто Moderna або Comirnaty від Pfizer.

За відсутності мРНК-вакцин бустер можна зробити іншою вакциною згідно з дозволеними в Україні схемами, зокрема:

якщо перші дві дози Moderna або Pfizer, то бустер – Moderna або Pfizer;

якщо перші дві дози AstraZeneca (Covishield, SKBio), то бустер – Moderna або Pfizer;

якщо перші дві дози CoronaVac, то бустер – Pfizer;

якщо перші дві дози за змішаною схемою, тоді бустер – Moderna або Pfizer.

Як повідомляє МОЗ України, після введення бустерної дози можна буде отримати новий ковід-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати третього щеплення.

Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу буде чинним сертифікат про попередню повну вакцинацію.

Нагадаємо, що станом на 14 січня в Житомирській області проти COVID-19 щеплено 878 673 особи.

Довідково. Різниця між додатковою та бустерною дозою:

додаткова доза вводиться людям, у яких міг не виробитися достатній рівень імунітету через важкі захворювання, такі як, наприклад, рак крові, через ВІЛ-інфекцію, пережиту трансплантацію органів, хімієтерапію, лікування великими дозами гормональних препаратів. Додаткову дозу вводять через 1-3 місяці після останнього щеплення тою ж самою вакциною, якою робили попередню вакцинацію. Дія сертифікату не подовжується;

бустерна доза вводиться для того, щоб посилити захист через поступове зниження ефективності вакцини. Бустер – мРНК-вакцини – потрібно вводити через 6-9 місяців після вакцинації. Сертифікат про вакцинацію буде продовжено.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 13 січня відбулася нарада з питань модернізації міжнародних автомобільних пунктів пропуску через державний кордон. У нараді взяли участь Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, Міністр юстиції Денис Малюська, представники Міністерства фінансів, Державної прикордонної служби та Державної митної служби.

«Цього року в межах програми Президента «Велике будівництво» має розпочатися перетворення міжнародних автомобільних пунктів пропуску на сучасні об’єкти з комфортними зонами очікування. Проходження кордону повинне стати максимально швидким і зручним для громадян та бізнесу, адже це обличчя нашої держави», — зауважив Денис Шмигаль.

Під час наради Прем’єр-міністр дав завдання Міністерству інфраструктури спільно з Міністерством фінансів та Міністерством юстиції напрацювати ефективні механізми, які дозволять цього року реалізувати масштабний проект з модернізації міжнародних автомобільних пунктів пропуску на державному кордоні.

У 2021 році у рамках програми Президента України «Велике будівництво»   в Житомирській області активно розбудовувалася дорожня інфраструктура – автошляхи місцевого та державного значення.

Зокрема, як повідомляє Департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА, було реалізовано 43 об’єкти будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автодоріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області.

Загалом влаштовано майже 100 км верхніх шарів покриття у всіх чотирьох районах Житомирської області, у тому числі:

Бердичівський район – близько 8 км;

Житомирський район – більше 29 км;

Коростенський район – більше 20 км;

Новоград-Волинський район – більше 30 км.

На ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення у 2021 році для Житомирщини з державного бюджету було передбачено субвенцію у розмірі 1 353 024,3 тис. грн.

Також за інформацією Служби автомобільних доріг у Житомирській області  у 2021 році відновлено 100 кілометрів доріг державного значення. Це основна мережа доріг в області: дороги міжнародного, національного, регіонального та територіального значення й штучні споруди на них.

Нагадаємо, що у 2022 році в рамках президентської програми «Велике будівництво» у Житомирській області також продовжиться розбудова соціальної, спортивної інфраструктур та реконструкція закладів культури.

Системне підвищення пенсій, «авіаційний безвіз» із Євросоюзом, рекордний ВВП у доларовому еквіваленті та забезпечення України ефективними вакцинами — серед основних досягнень Уряду у 2021 році.

Кабінет Міністрів України презентує основні досягнення міністерств за підсумками 2021 року.

Так, протягом року Уряд 10 разів підвищував пенсії для різних категорій пенсіонерів. Завдяки цьому середня виплата зросла до 4 тисяч гривень. Суттєво підвищено пенсії військовим пенсіонерам та чорнобильцям. Вперше з 2014 року середня пенсія перевищила фактичний прожитковий мінімум.

На фінансування протидії коронавірусу торік держава витратила більш як 35 млрд грн, які були спрямовані на доплати медикам, забезпечення кисневим обладнанням, тестування й інші заходи. Від початку минулого року в Україну поставлено більш ніж 40 млн доз різних вакцин проти COVID-19. Понад 44% дорослих українців пройшли повний курс щеплення.

Крім того, 2021 рік Україна завершила з рекордним номінальним ВВП у доларовому еквіваленті за всю історію (понад 195 млрд доларів США) та  найбільшим обсягом експорту товарів за останні 9 років (68,24 млрд доларів США).

Серед ключових досягнень 2021 року — укладення угоди про Спільний авіаційний простір із Європейським Союзом. «Авіаційний безвіз» розширить доступ українських перевізників на ринок ЄС та європейських перевізників — на ринок України, збільшить географію польотів та сприятиме здешевленню квитків.

Крім того, у 2021 році дано старт створенню українського державного авіаперевізника Ukrainian National Airlines (UNA). Активно триває розвиток внутрішніх авіаперевезень, зокрема стартувало будівництво у Міжнародному аеропорту «Дніпро», продовжується модернізація регіональної мережі авіахабів у таких містах як Рівне, Чернівці, Вінниця, Житомир, Київ, Полтава, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Херсон, Одеса.

У 2021 році також продовжилось оновлення дорожньої інфраструктури: у межах програми Президента «Велике будівництво» відновлено понад 7 тис. км доріг, збудовано та відремонтовано 350 мостів.

Серед іншого, торік було досягнуто значного прогресу в розвитку публічних (електронних) послуг. На порталі та в застосунку Дія додалось понад 20 електронних послуг. У мобільному застосунку Дія українцям доступно вже 15 цифрових документів. У 2021 році Україна стала першою державою світу, у якій цифрові паспорти в смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів, а українські COVID-сертифікати отримали визнання в ЄС.

Завдяки запровадженню нового механізму ПСО з 1 жовтня тарифи на електроенергію для 80% українських родин були знижені до 1,44 грн за кВт-год. Річні газові продукти, що стали доступні для населення з травня 2021 року, забезпечили для українців у 4-5 разів нижчу ціну за газ, ніж європейська біржова ціна.

У 2021 році Уряд продовжив забезпечення армії сучасним озброєнням і технікою. Торік ЗСУ отримали понад 3 тисячі основних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, до 4 мільйонів боєприпасів та ракет різного призначення, близько 3 тисяч приладів нічного бачення. Також здійснюється будівництво корветів типу ADA, літаків АН-178-100Р, активізовано виробництво ракетних комплексів «Нептун» та озброєння, що складе ракетний щит держави.

Крім того, у 2021 році держава забезпечила рекордну фінансову підтримку ветеранів. Торік спрямовано виплату грошової компенсації на житло для 659 ветеранів війни. Повністю закрита потреба в житлі для постраждалих учасників Революції Гідності та родин Героїв Небесної Сотні.

Повна інформація про досягнення міністерств в презентації.

Підсумки роботи за 2021.pdf ( .pdf , 1.07 Мб )

На цьому сьогодні, 10 січня, наголосила перша заступниця голови Житомирської ОДА Наталія Остапченко під час щотижневого онлайн-брифінгу щодо епідемічної ситуації в області та вакцинації від COVID-19.

Також вона повідомила, що протягом минулої доби в області виявили 43 інфіковані та 1 людина померла від ускладнень, викликаних коронавірусом. Усього за період пандемії встановлено 3284 летальні випадки від COVID-19.

«Загалом у стаціонарах сьогодні лікуються 339 хворих на коронавірус та 47 осіб       госпіталізовано з підозрою на COVID-19. Кисневу підтримку отримують 247 людей. Під апаратами ШВЛ – 19 хворих. В області пацієнтам з COVID-19 надають допомогу 24 лікарні», – розповіла Наталія Остапченко.

Перша заступниця голови Житомирської ОДА зауважила, що вакцинація є найефективнішим методом боротьби з пандемією, поінформувала про можливість введення додаткової та бустерної доз вакцини проти коронавірусу та відмінності між ними.

Так, додаткова доза вакцини вводиться людям, у яких міг не виробитися достатній рівень імунітету. Додаткову дозу вводять через 1-3 місяці після останнього щеплення тою ж самою вакциною, якою робили попередню вакцинацію. Дія сертифікату не подовжується.

Натомість бустерне щеплення можуть отримати усі охочі, хто прагне посилити власний імунітет проти ковідної хвороби, але не раніше ніж через 6-9 місяців після отримання повного курсу щеплення.

Передусім, перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам – Moderna або Pfizer, незалежно від того, якою вакциною була щеплена людина до цього. Також змінено схеми використання різних вакцин для основного курсу щеплень від COVID-19, згідно з якими вакцину CoronaVac тепер можна поєднувати з вакцинами як AstraZeneca та Moderna й Pfizer.

Рахуючи від дати отримання бустерної дози, новий COVID-сертифікат діятиме 270 діб. Отримати його можна буде в Дії: достатньо повторити запит на генерацію сертифікату наприкінці січня 2022 року. До того часу сертифікат за попередню повну вакцинацію є чинним.

Як повідомляє Департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА, у рамках президентської програми «Велике будівництво», на території області впродовж 2021 року влаштовано 88,15 км верхніх шарів покриття, по 17 об’єктам роботи завершено, а це 55,49 км автошляхів.

Загалом  у 2021 році в рамках президентської програми реалізовувалося 43 об’єкти будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автодоріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області.

На ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення у 2021 році для Житомирщини з державного бюджету передбачено субвенцію у розмірі 1 353 024,3 тис. грн.

Також протягом 2021 року у Житомирській області відновлено сто кілометрів автомобільних доріг загального користування державного значення.

Крім того, у рамках програми Президента Володимира Зеленського «Велике будівництво» у 2021 році у Житомирській області здійснювалося будівництво, реконструкція та капітальний ремонт 11 об’єктів соціальної сфери.