Сьогодні у нашій громаді відбувся мітинг з нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який щороку відзначається 29 серпня.

Цей день — про пам’ять, яка не згасає. Про імена, які назавжди залишаються в наших серцях. Про тих, хто віддав найдорожче — своє життя — за Україну. І про тих, кого ми досі чекаємо…

Після мітингу відбулася особлива зустріч із психологинею ГО «Рокада». У затишній атмосфері зібралися рідні зниклих безвісти Захисників України — люди, яких об’єднує біль очікування, невідомість, надія і любов.

☕️ Цього разу свої почуття учасники зустрічі передавали через творчість — малювали кавою, створюючи власні особливі образи та вкладаючи в них те, що живе в душі. За кожним малюнком — своя історія, свої спогади, свій біль і своя надія.

Було багато щирих розмов. Про біль, про спогади, про страх і надію. Про тих, кого немає поруч, але хто щодня залишається у думках і серцях.

Іноді найважливіше — просто бути поруч. Вислухати. Підтримати. Дати відчути: «Ви не самі. Ми пам’ятаємо. Ми чекаємо. Ми віримо».

Нехай кожен Захисник, якого сьогодні чекають удома, обов’язково повернеться.
 А пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, назавжди житиме в наших серцях. 🕊️

Світла пам’ять. Вічна шана. Незламна віра.